Новини
Панельна дискусія «Українська журналістика: професіоналізм, соціальна відповідальність, цензура/самоцензура?»
Одним з перших програмних заходів PR-фестивалю цього року стала панельна дискусія «Медіаграмотність».
У першому блоці дискусії на тему «Українська журналістика: професіоналізм, соціальна відповідальність, цензура/самоцензура?» взяли участь представники всіх основних напрямків ЗМІ: традиційного телебачення (Олександр Богуцький, директор-президент ICTV), інтернет-телебачення (Вадим Денисенко, головний редактор Espreso.TV), інформаційного інтернет-порталу (Cевгіль Мусаєва, співзасновник і редактор Hubs), інформаційної агенції (Антон Подлуцький, ІА РБК-Україна) і періодичної преси (Олексій Погорелов, генеральний директор УАВПП).
Власне програмній дискусії передувала ще одна, незапланована, яка виникла після виступу віце-президенту Української PR-Ліги Олени Дерев'янко. Вона стала своєрідною «репетицією» подальшого обговорення в рамках заявленої теми. Учасники фестивалю висловили низку ключових проблем галузі та суспільства. Зокрема, головний редактор журналу «Бізнес» Ігор Сергєєв зазначив, що низький рівень розвитку вітчизняної комунікаційної галузі та слабкість вітчизняних ЗМІ в поточній інформаційній війні багато в чому стали результатом відсутності державної підтримки. «На голому ентузіазмі інформаційні війни не виграються», – підкреслив він. У свою чергу учасник майбутньої панельної дискусії, директор-президент каналу ICTV Олександр Богуцький звернувся безпосередньо до представників PR-галузі, акцентувавши їх увагу на перевагах телебачення як найбільш масового і надійного каналу комунікації, а також порушив тему так званого «білого шуму».
Проміжна дискусії плавно перейшла в програмну. Ключовими темами для обговорення, як і передбачалося, стали низький рівень професіоналізму в сучасній українській журналістиці, роль різних категорій ЗМІ в комунікаційному процесі, рейтинги і їх залежність від тематики та формату контенту, професійна етика та багато іншого.
Відкрив дискусію Вадим Денисенко, який розвинув розпочату Олександром Богуцьким тему «білого шуму», підкресливши, що на Заході більшість телеканалів не мають таких високих рейтингів, як їх колеги в Україні. Тим не менше, їх вплив на цільові аудиторії дуже великий, а результативності можуть позаздрити багато лідерів вітчизняних рейтингів. Він також зазначив, що за останній час в Україні знизився загальний професійний рівень журналістики, повністю зникли серйозні інтелектуальні, щомісячні і навіть професійні жовті видання, що призвело до руйнування класичної піраміди передачі інформації.
Наступна учасниця дискусії, Севгіль Мусаєва, продовжила тему контенту, рейтингу, і підняла питання про перспективи «кон'юнктурних» ЗМІ: «Революція показала, що ті медіа, які створювали оперативний контент, серйозно піднялися в рейтингах. Але питання в тому, що буде з такими ЗМІ після того, як загострення пристрастей спаде. Враховуючи те, що у них немає власних продуктів». Вона також підкреслила, що настає час нових медіа, час універсальних продуктів, нових механізмів подачі інформації: «Саме ...мікс журналістики, конвергенція, про яку ми останні п'ять років говоримо, буде вважатися трендом в найближчій перспективі. Журналіст у звичайному розумінні цього слова вже не актуальний».
Севгіль Мусаєву підтримав Антон Подлуцький, який заявив, що нові формати подачі інформації в найближчі 5-10 років будуть інтенсивно розвиватися. У той же час він зауважив, що з приводу багатьох нових трендів в галузі інформації, таких як інфографіка та ін., і їх комерційної доцільності в професійних колах поки немає чіткої думки: «Це чудово виглядає, але що буде в перспективі з цим медійним Версалем, поки ніхто нічого сказати не може». Що стосується поточної ситуації в комунікаційній галузі, то, на думку Подлуцького, події останніх місяців призвели до падіння рівня професіоналізму: «Медійники НЕ згуртувалися навколо професійних принципів – виваженість, перевірка інформації, чим гарячіший факт, тим холодніше його треба подавати. Багато хто з позицій журналістських перейшли на позиції відверто ідеологічні, пропагандистські. Відповідно дуже багато ЗМІ в цих реаліях попросту втратили право називатися медіа», – зазначив він. Подлуцький також підкреслив, що для представників комунікаційної галузі сьогодні вкрай важливо дотримуватися принципів професіоналізму і дуже відповідально ставитися до транслювання інформації.
Ще один учасник дискусії, Олексій Погорелов, тезисно позначив свою позицію з усіх ключових питань обговорення, і підвів символічний підсумок попереднім висловлюванням своїх колег. Він «відмів» ідею монополізації ЗМІ, пояснивши її тим, що читацька і глядацька аудиторія при виборі ЗМІ орієнтуються не на лідерів рейтингу, а на власні потреби; констатував, що українському комунікаційному ринку гостро бракує професійних медіаменеджерів; зупинився на темі фінансування, підкресливши, що диверсифікація джерел їх надходження дозволяє медіа бути менш залежними, а, крім того, спрогнозував, що в найближчі два-три роки в галузі спостерігатиметься розвиток ніш за тематикою, зросте роль конкретики і збільшиться попит на професійні кадри. «Все ЗМІ, незалежно від каналу – це медіабізнес з унікальною функцією і впливом на свідомість аудиторії. Від того, як ми працюємо, в кінцевому рахунку залежить те, як ми живемо. Соціальна роль ЗМІ дуже важлива, і добре, що є багато ЗМІ, які висловлюють різні точки зору» – резюмував він.
Підводячи підсумки дискусії, її учасники зробили такі висновки. У будь-якій кризі закладені нові можливості і стимул до розвитку. Зростання конкуренції підвищує попит на професіоналів і професійний продукт. Залишається використовувати ці можливості: зосередитися на підготовці професійних кадрів і якості інформаційного продукту, культивуванні спільності професійних інтересів і цехової солідарності, заново навчитися називати речі своїми іменами. І, як зауважив Антон Подлуцький, «працювати по Чану Кіму і шукати свої «блакитні океани»».