Новини
Панельна дискусія «Візуальні комунікації в світі, де люди більше не хочуть читати»
«Інфографіка дозволяє людям розпоряджатися своїм часом».
У XXI столітті інформації стає все більше, а часу, щоб її сприймати – все менше. Традиційні та інтернет ЗМІ вирішують цю проблему, замінюючи звичний текстовий формат мовою графічних об'єктів і символів.
У рамках Міжнародного PR-фестивалю 2014 пройшла панельна дискусія «Візуальні комунікації в світі, де люди більше не хочуть читати», присвячена сучасним методам передачі інформації. Її учасниками стали керівник інформаційно-довідкової служби журналу «Кореспондент» Андрій Газін, керівник проекту Newslog.org Андрій Загородский і дизайнер-інфографер видання «Вести» Юрій Курільчук. Модерував бесіду голова Спілки дизайнерів України Сергій Чуєв.
Відкриваючи дискусію, Сергій Чуєв коротенько звернувся до історії графічних символів і їх використання на різних часових відрізках розвитку людства, підвів наукову базу під зростаючу популярність візуальних комунікацій, побудованих на апелюванні до емоцій. І навів приклади найбільш традиційного використання графічних об'єктів в різних сферах життя і діяльності – від системи візуальної навігації або служби порятунку до дизайну.
Слідом за модератором в бесіду включилися учасники тематичної панелі. Першим виступав Андрій Загородский, який детально зупинився на застосуванні візуалізації в роботі прес-служб. Він підкреслив, що Україна перебуває на початковому етапі розвитку інфографіки, тим не менше, процес проходить досить активно. І в якості практичного прикладу навів досвід роботи з інформацією в нещодавно створеному Українському кризовому медіа-центрі. На думку Загородського, використання інфографіки не тільки дозволяє його команді ефективно систематизувати інформацію, а й привертає увагу більшої кількості споживачів цієї інформації. Він також згадав, що використання візуалізацій в медіарілайшнз – це не просто данина моді, а нагальна необхідність. «Є досить відоме дослідження, яке показує наскільки збільшується поширення вашого змісту, якщо ви використовуєте мультимедіа. Якщо ваш прес-реліз буде забезпечений не тільки текстом, але і фотографіями, додатковими посиланнями, інфографікою, бекграундом, то його тираж зросте практично в 10 разів. Британське джерело Social Lable пише, що 45% користувачів клацають посилання з інфографікою, причому 30% роблять це, навіть якщо інфографіка їх не цікавить. Дослідження Твіттера показують, що кількість відповідей під повідомленням, яке містить інфографіку, збільшується вчетверо. По суті, мультиекранність створила для прес-секретарів і прес-служб нову реальність. Ми повинні виробляти продукт для тих, хто більше дивиться, а не читає, і намагатися робити те, що їм буде зручніше сприймати», – підсумував Андрій Загородский.
Юрій Курільчук у своєму виступі відкрив завісу загадковості над роботою дизайнера-інфографера друкованого ЗМІ. «Якщо говорити про створення візуалізацій для газети, в першу чергу вони обговорені тим, що людині досить нудно гортати один суцільний текст. Не можу сказати, що інфографіки аналізують величезну кількість даних. Але враховуючи, що газету будуть переглядати, скажімо, під час поїздки в метро, вона і не повинна містити такі обсяги інформації, вона повинна носити скоріше ілюстративний характер. У своїй роботі ми намагаємося використовувати різну стилістику: читача треба постійно дивувати», – поділився він. Ще Юрій Курільчук розповів про історію виникнення деяких графічних об'єктів, які вже стали невід'ємною частиною контенту газети, і про особливості роботи інфографера над різними проектами.
На відміну від колег, приділяючи більше уваги конкретним кейсам, Андрій Газін віддав перевагу на користь інфографіки. Він нагадав аудиторії про її сучасні витоки. А саме про створення на початку ХХ століття в Австрії універсальної візуальної мови, що складається з тисяч графічних символів – ізотайпа – покликаного доносити інформацію до неписьменної частини населення. Основи цієї мови згодом і з тієї ж причини використовувалися і в СРСР. «Сьогодні читати вміють всі, але не всі хочуть, або не у всіх є на це час, – зазначив Газін. – Інфографіка в цьому сенсі вкрай важлива, оскільки дозволяє читачеві розпоряджатися своїм часом. І якщо текст людина сприймає поетапно, то зображення – все і відразу». Розповідаючи про особливості об'єктів візуалізації, Андрій Газін навів приклад газети NY Times, дизайнери якої при розробці інфографіки орієнтуються на двох популярних мультиплікаційних персонажів із сімейки Сімпсонів, а в їх особі на дві основні групи споживачів інформації – Барта (проста доступна модель) і Лізу (інфографіка «з підтекстом», що змушує міркувати та аналізувати).
Говорячи про інфографіку в Україні, Газін підкреслив, що в даному випадку вітчизняні ЗМІ поки далекі від ідеалу, оскільки не завжди беруть до уваги основні критерії, яким вона повинна відповідати. А саме: бути структурованою, візуально ієрархічною, не перекручувати дані, уникати переваги форми над змістом, давати можливість порівнювати і т.д. На думку фахівця, ЗМІ часто використовують інфографіку «не за призначенням»: «Інфографіка повинна бути релевантною і виправданою. Часто її використовують просто як ілюстрацію або намагаються зробити якомога більш насиченою, що перешкоджає правильному сприйняттю».
Підсумок дискусії підвела відповідь на запитання модератора про те, як «ідентифікувати» хорошу інфографіку:«Є проста перевірка: спробувати закрити рукою текстову частину. Якщо знаки не несуть ніякого смислового навантаження, це просто набір зображень, ніяк не пов'язаних один з одним».