Новини
Нові ТВ-формати: реальність і перспективи Панельна дискусія «Інтернет-телебачення: чи є життя поза Майданом»
У дні Евромайдану всі українські ЗМІ активно висвітлювали поточні події з «передової революції». Проте, тільки деяким повною мірою, відповідно до журналістської етики, вдавалося виконувати інформаційну місію, утримуючись від пропаганди і нав'язування особистої думки глядацької і читацької аудиторії. У числі таких відповідальних інформаційних джерел виявилися, як не дивно, Інтернет-ЗМІ, і, зокрема, Інтернет-телебачення, які збирали високі рейтинги по всіх цільових аудиторіях. На тлі такого успіху, ти не менш, відкритим залишається питання: а чи є реальні перспективи у Інтернет-телеканалів поза якихось масштабних соціальних та інших катаклізмів. Тобто в мирний час. Про це міркували учасники фінального програмного блоку XII Міжнародного PR-фестивалю «Інтернет-телебачення: чи є життя поза Майданом?». До дискусії були запрошені головний редактор Еспресо.TV Вадим Денисенко, генеральний продюсер ТК 112 Олексій Семенов (Україна) і Наталія Сіндєєва, засновниця популярного ТК «Дождь» (Росія). Модерувала панель віце-президент Української PR-Ліги Олена Дерев'янко.
Представивши учасників. Олена відразу ж перейшла до головного питання про майбутнє Інтернет-телеканалів, адресувавши його спочатку українській «команді». Першим ситуацію коментував Вадим Денисенко. Він підкреслив, що безпосередньо Еспресо.TV потрапив в категорію Інтернет-телеканалів швидше мимоволі. Оскільки спочатку сприймався як опозиційний канал, і був змушений працювати без ліцензії. Причому, як зауважив Денисенко, з приходом нової влади ситуація кардинально не змінилася, хоча і з'явилися деякі зрушення у вигляді можливості виходу у деяких кабельних мережах. Щодо перспектив розвитку Інтернет-телебачення в Україні Денисенко був налаштований цілком оптимістично. «Щодо того, чи існує інтернет-телебачення поза Майданом – так, воно існує, – зазначив він. – З першого дня – а так сталося, що ми почали мовлення в день початку Віденського саміту – ми розраховували, що після саміту і повільної шизофренії, яка за ним піде, будемо нарощувати обсяг як спокійний опозиційний канал. Потім почалася революція, і ми були змушені перегруповуватися на марші, бо до подій, чесно кажучи, не були готові абсолютно. Наш результат пояснюється тим, що ми виявилися одними з небагатьох, хто зумів оперативно перебудуватися – як у телебаченні, так і на сайті. Що стосується телебачення, можу сказати, що зараз ми вже увійшли в мирне русло. Тобто в принципі з самого початку у нас були певні лінійки аналітичних програм. І ми розглядали себе виключно як інформаційний канал. Зараз готуємо нову сітку, яку будемо запускати в травні. Робимо ставку на те, що ми – невеликий телеканал, який не збирається витрачати великі суми на ток-шоу та інше. Будемо йти короткими аналітичними та інформаційними слотами, в середньому по 30 хвилин, у вечірньому праймі, і новинними, по 15 хвилин – в ранковому. Така наша концепція на найближчий час».
Розвиваючи тему перспективи Інтернет-ТВ, гостя з Росії Наталія Сіндєєва почала, як вона висловилася, здалеку – з історії ТК «Дождь». Виявилося, що його творці, як і у випадку з Еспресо.TV, спочатку не робили ставку на Інтернет-телебачення. Насамперед, з причини низької прибутковості, і, як наслідок, слабкої «виживаності». «Я не знаю як в Україні, напевно, ще гірше, ніж у Росії – в тому сенсі, що інтернет-телебачення не може бути бізнесом, – зауважила вона – У розумінні бізнесу, який повинен заробляти гроші на рекламі, передплатниках і так далі. Спочатку ми будували кабельний канал, який повинен був стати бізнесом. Але волею різних обставин змушені були вивчити цю середу (Інтернет) і те, наскільки вона комфортна і перспективна. І фактично виявилися першим Інтернет-телебаченням. Це нічого не дало нам з точки зору бізнесу, хоча дало багато чого з погляду лояльності інтерактивної аудиторії та поширення туди, де нас неможливо було побачити. Коли ми вийшли в кабельних мережах, проект став перетворюватися на бізнес, і лише це нам дозволило жити і існувати». Наталія Сіндєєва також поділилася досвідом виживання телеканалу в Інтернеті без фінансової підтримки ззовні: «Коли ми зрозуміли, що залишимося в Інтернеті, ми також розуміли, що там недостатньо реклами і грошей, і єдина модель, яка можлива при цьому – це наші телеглядачі, наші передплатники, які або повинні купувати підписку, або якось інакше нас со-фінансувати. І нещодавно ми провели цей досвід – такий перший для Росії великий досвід, коли ми збирали в Гуглі гроші, власне кажучи, на наше життя».
На закінчення свого виступу Наталія Сіндєєва помітила, що без фінансових вливань успіх Інтернет-телебачення, при всіх його перевагах, можна поставити під сумнів. «Моє стійке переконання в тому, що, на жаль, Інтернет-телебачення без додаткового фінансування сьогодні не живе. І прикладів було дуже багато в Росії – таких каналів, які щось намагалися робити в Інтернеті, вони всі вмирають просто тому, що немає грошей». Але на мінорній ноті зупинятися не стала, підкресливши, що майбутнє телебачення або його аналогів, все ж в Інтернеті. «Якщо говорити про завтрашній день, я впевнена, що слово «телеканал» відпаде. Є продукт, є бренд, є контент, який ти виробляєш, і далі він доставляється будь-яким способом споживачеві. Або, наприклад, Смарт-ТВ – за ним теж майбутнє. За статистикою оновлення телевізорів відбувається раз на п'ять років, тобто дуже скоро більшість телевізорів будуть з функцією Смарт-ТВ. А це означає вхід в Інтернет, нуль обмежень з технічної присутності. У цьому сенсі можна думати, що майбутнє звичайно в мережі».
Перш ніж відповісти на ключове питання панелі про життя поза Евромайдану для Інтернет-телеканалів, Олексій Семенов звернувся до теми об'єктивної подачі інформації телевізійними каналами. Відзначивши, що об'єктивізм в даному випадку є більш виграшною позицією для ЗМІ, ніж будь-які інші варіанти. У приклад він навів телеканал 112, якому під час Евромайдану вдалося завоювати довіру як прихильників революції, так і її противників. «Особисті уподобання ніколи не заважали нам знаходиться на рівні балансу, знаючи про те, що ми даємо в ефір тільки саму достовірну, перевірену інформацію, яка повинна бути у телевізійного глядача, – підкреслив Семенов. – Ми показуємо і одну сторону, і другу. А розумний глядач може робити висновки з побаченого. Ось на такому балансі ми на сьогоднішній день і існуємо».
Повертаючись до теми дискусії, Олексій Семенов розповів про те, як стартував ТК 112, зробивши акцент на його сьогоднішніх орієнтирах. «Ми запустили досить цікаву історію, коли стрингери, що знаходяться в різних містах України, одночасно виходять в ефір. Такі інтерактивні коментарі про те, що відбувається в різних куточках країни, як та чи інша подія сприймається в регіонах, дозволяють глядачеві отримати більш цілісну, а головне реальну картину того, що відбувається».
Ще однією актуальною темою, яка обговорювалася в рамках панелі, стала тема майбутнього стрімів. На думку Вадима Денисенка, інтерес до прямих відеорепортажів більшою мірою обумовлений якимись глобальними подіями. В інших ситуаціях популярність стрімів буде незначною. З цією точкою зору категорично не погодилися двоє інших учасників панелі.
Олексій Семенов: «Я вважаю, що стріми – це найцікавіше на сьогоднішній момент. Тому що дають можливість глядачеві отримувати чисту інформацію без домішок. Стріми існуватимуть незалежно від того, чи існують якісь активні дії чи ні. Думаю, що за стримами взагалі майбутнє, оскільки глядач вже не хоче дивитися змонтоване, відредаговане відео, він воліє бути учасником подій і робити свої висновки. Як результат, всі національні телеканали України, в силу того, що телеглядач пішов на канали як Еспресо.TV, 5-й канал, Громадське.ТВ, на 112, були змушені використовувати ті ж формати, але включатися, наприклад, за допомогою Скайпу або ще щось. Стають неактуальними ПТС та інші дорогі пристрої. Тому що немає нічого цікавішого від журналіста, який з Айпад може врізатися в гущу подій і безпосередньо звідти транслювати».
Наталія Сіндєєва: «Ми були першими в Росії, хто почав це взагалі робити. І я думаю, за цим майбутнє. А про те, що ця технологія перемагає, свідчить той факт, що навіть федеральні канали, які раніше плювалися і говорили нам «як ви видаєте таку картинку в ефір, вона ж розсипається і т.д.», тепер самі почали це активно використовувати».
Фінальне запитання модератора в рамках дискусії було адресоване Олексію Семенову і стосувалося проекту SAY.tv, ініціатором створення якого свого часу виступив канал 112. Олексій розповів, як розвивається проект і про те, чого вже вдалося досягти, а що поки в планах.
Блок завершився традиційним бліцом, під час якого учасники панелі відповіли на запитання аудиторії. Розмова в основному оберталася навколо критеріїв якісного телевізійного продукту. І, зокрема, навколо професіоналізму медійних персон.